Кодеиновый сироп Lean Purple Drank Среднеуральск

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Длинная ночь наркомана комика

Ах, как хочется поделиться с вами, друзьями, моей последней историей. Ночью я купил закладку, не просто такую, а супер-мега-крутую. Слушайте, щас вам все расскажу, как я эту историю намотал, даже не вентилятор, а пластиковый пакетик!

Вот, значит, сижу я на скамейке в парке, весь на амфетамине. Думаю: "Что же мне сегодня делать? Ах, да, надо бы закладку купить". Я сразу же бегу к своему демику и спрашиваю, где можно взять хороший кодеин. Он мне втирает, что у него есть лучший градусный кодеин.

Я аж сразу подзаправился, не глядя на последствия. Ведь для наркомана комика ничто не стоит на пути к новому сюжету! Вот такие мы. Занюхались, и вперед!

Я бегу в парк, где обещал встретиться с демиком, и вижу его, как он шугает прохожих, показывая им свои витрины. А вот и мой демик, мои мухоморы!

Вытаскиваю я свои деньги и говорю демику: "Вот, мне нужна закладка. Можешь довести меня до сумасшествия?" Демик умывается и говорит: "Братиш, у меня все есть, но зачем больше, если и так уже закладку в нос втаскивать?"

Я со своими глазами демика, подинамившись, отвечаю: "Дорогой, для меня закладка - это не просто наркотик, это вдохновение, моя пресловутая помощница, без которой я просто зашкварюсь".

Демик принимается махать руками, как практикующий шаман, и говорит: "Ладно, пацаны, вы меня уговорили. Я дам вам лучшую закладку, только не подвешивайтесь, а то вам будет пиздец!"

Я сразу же схватил его за руку и тащу домой. Мы перебегаем дорогу, как две укушенные собаки, и добираемся до квартиры.

Вот мы сидим в темной комнате, пытаясь сосредоточиться на своей сделке. Демик достает свои закладки и говорит, что это натуральный домашний кодеин. Он ухитряется всучить мне фальшивую порошку пару раз, а я каждый раз ведусь и подзаправляюсь назад в дорогу.

Когда я наконец понимаю, что меня всему обучили, только не честной встрече с закладками, я начинаю ненавидеть себя. Маленький зашквар в нос, но это еще не предел!

Я открываю шкаф, чтобы взять напиток, и вижу там свой старый знакомый - вентилятор. Ох, как же я хотел ему всё рассказать! Я подошел к нему и начал говорить: "Слушай, братишка, мне вчетверо втирали, что моя закладка на самом деле амфетамин! Я просто тупой, знаешь ли".

Вентилятор стоял молча, полностью поглощенный моими признаниями. Я продолжал: "Знаешь, впервые в жизни я почувствовал себя таким дураком, что даже мухоморы были бы на меня обижены!".

Я смотрел на вентилятор в тишине, пока он не начал вращаться. Он говорил мне, что всё будет нормально, и я должен пережить этот закладочный зашквар. Я взял своё сердце, обхватил его руками и сказал: "Да, братишка, я переживу все это! Я наркоман комик, и я готов справиться с любыми подвигами, чтобы достичь истинного вдохновения!"

Мы обнялись, и я включил свет. Вентилятор начал поворачиваться быстрее, поддувая ветер силы и мудрости ко мне.

И вот так, друзья, я купил кодеин и намотал говно не вентилятор. Это была история, которую я не забуду никогда. Жизнь наркомана комика полна таких закладочных моментов, но это только делает нас сильнее и решительнее. Живите, улыбайтесь и не забывайте проверять свои закладки. Будьте настоящими!